Зміни до податкового законодавства. Податковий компроміс

«Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу” від 25.12.14 № 63-VІІІ».


17.012015 року, набрав чинності закон про податковий компроміс. 25.12 він був прийнятий ВРУ, 13.01.2015 року підписаний Президентом України,  опублікований 16.01.2015. Закон називається “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу” від 25.12.14 № 63-VІІІ.

Податковий компроміс запроваджується шляхом доповнення Податкового кодексу України новим підрозділом 9-2 в Перехідних положеннях.
Податковий компроміс — це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі рахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Тобто податковий компроміс стосується:
-       лише податку на прибуток і ПДВ (витрат і податкового кредиту);
-       лише незадекларованих та неузгоджених податкових зобов’язань;
-       за податкові періоди до 1 квітня 2014 року і в межах 1095 днів.

Процедура податкового компромісу застосовується в двох випадках:
1. Шляхом подання уточнюючих розрахунків щодо не задекларованих сум.
2. Шляхом подання заяви щодо неузгоджених сум.

І. Щодо податкового компромісу по незадекларованих зобов’язаннях.
Платником податків подається уточнюючий розрахунок за встановленою Мінфіном формою. В перехідних положеннях закону зазначено, що до того як Мінфін затвердить форму уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу, платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком операцій. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

На випадки подання таких уточнюючих розрахунків не поширюються норми статті 50 цього Кодексу.

При цьому, для застосування податкового компромісу не враховуються уточнюючі розрахунки, що подані в порядку статті 50 ПК України, якими коригуються суми податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

У платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання.
Сума заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми такого заниженого податкового зобов’язання вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
Сума погашеного податкового зобов’язання в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
Якщо платником податків подано уточнюючий розрахунок за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, це може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно процедури податкового компромісу.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручено платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.).

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, в межах процедури досягнення податкового компромісу.
Якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобов’язань вважається узгодженою.
У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами:
 1)  приймає податкове повідомлення-рішення, у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов’язання за яким здійснюється у розмірі 5 %;
2) складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку.

Податкове повідомлення-рішення або довідку контролюючий орган направляє платнику податків у порядку, передбаченому статтями 42 та 58 ПК України.
Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку в порядку податкового компромісу не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.

Платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні у розмірі 5 % протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки – день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
У разі якщо платник податків розпочинає процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки згідно із цим підрозділом, податковий компроміс не застосовується.

ІІ. Щодо податкового компромісу по неузгоджених зобов’язаннях.
Процедура податкового компромісу, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. Також ця процедура поширюється на  випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до ПК України.

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках  днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.
У разі несплати платником  податків 5 % такого податкового зобов’язання воно вважається неузгодженим.

У випадку, якщо у платника податків розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, але платником податків ще не отримано податкове повідомлення-рішення, процедура податкового компромісу може застосовуватися шляхом подачі уточнюючих розрахунків.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань у встановленому розмірі.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов’язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться.

В такому випадку діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Податковий компроміс застосовується незалежно від того проводились перевірки контролюючих органів до 01 квітня 2014р. чи ні.

Платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом, а він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Також цим Законом внесені зміни до статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 212 Кримінального кодексу України, в тій частині, що якщо платник податків досяг податкового компромісу, то він не притягується до відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку та за умисне ухиленням від сплати податків.
Також внесенні зміни до ст.284 Кримінально-процесуального кодексу України в частині можливості закриття кримінальних проваджень у випадку досягнення податкового компромісу.
Законом внесені зміни до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено пунктом 112 такого змісту:
“112. Підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України”.

Інформацію Славута NEWS надав начальник відділу обслуговування платників податків Славутської ОДПІ Сергій Гвоздь.
BLOG COMMENTS POWERED BY DISQUS